calmНас, донецьких, нині модно звинувачувати в усіх смертних гріхах. Мовляв, і в під'їздах гадюки бритоголові мочаться, і владу в країні узурпують. Свого бандюка, мовляв, заступником Генпрокурора поставили. На „польових командирів Майдану” протоколи про корупцію складають. А ми, донецькі, насправді тихі. Ми, як запевняв наш губернатор перед першим пришестям у Кабмін, і мухи не образимо. А якщо вам, киянам, неприємно, що довірена особа вашого мера Кузьмін звинуватила у корупції вашого польового командира Луценка, то ви самі й поясніть Юрію Віталійовичу, що 20 мільйонів баксів – це гроші немалі. І за те, що Луценко зірвав призначення Кузьміна столичним прокурором, на нього в Генпрокуратурі й не таке написати могли. Тільки ми, донецькі, тут ні до чого.
-
Из военных воспоминаний проф. И. Дьяконова - О. С. Иоффе
Как-то летом 1943 г. по дороге с Канала в город меня остановил худенький лейтенант в СМЕРШевских погонах. – Игорь Дьяконов? –Да? – Я Иоффе. Это…
-
Война - это
Война - это, конечно, не помпезные торжества, увешанные дебильными ленточками и проводимые более чем сомнительными личностями, это не…
-
Быть хохлосрачу
Believer by Goldfrapp from Head First (2010) Картинка кликабельна и ведет прямиком в журнал некого Темы, где
skovalyov…
- Post a new comment
- 3 comments
- Post a new comment
- 3 comments
