June 13th, 2007

shady by milady

Definitely made my day



Знаєте, коли на сцену чергового конкурсу "Агов, шукаємо таланти!" вилазить черговий незграба з кривими зубами і без тіні посмішки на трохи дебільній мармизі каже: "Я співатиму оперу", рука рефлекторно тягнеться за гнилим помідором - і то в найкращому випадку. За цеглиною - в трохи гіршому. Звісно ж, такі самі настрої були і в жюрі. Але подивіться, як радикально почали змінюватися їхні обличчя з першими ж звуками, що вирвалися з горлянки цього валійського продавця мобілок. І слухайте-слухайте...


upd. Тетяна mentbuster Монтян в коментарях стверджує, що ця історія є чудовою аналогією до повної розбіжності зовнішнього вигляду і внутрішнього (в цьому разі - інтелектуального) змісту міністра Василя Цушка. Ну-ну, цікаво було б на нього подивитися зблизька, аби переконатися або заперечити, що друзі моїх друзів завжди можуть бути і моїми друзями.

upd2. Зауваження від _mainliner: "Наверное, он хреново мобилки продавал - ибо должна же быть справедливость".